10.04.2020
Поділитися: 1
  • Facebook
5234

Як проявляється криза в 5 років у дітей, і що робити батькам

Період  4 – 5 років – один з етапів  дорослішання дитини. І завдання кожного з батьків у даному випадку – допомогти своєму маляті максимально комфортно подолати цю стадію, допомогти йому на психологічному рівні, не залишити наодинці з проблемами та труднощами. Як вести себе правильно в різних ситуаціях, що потрібно робити, і що не можна – про це сьогодні йтиметься у нашій статті.

Чому у дітей настає криза в 5 років?

В умовах нормального розвитку до п'ятирічного віку наші діти вже добре розмовляють, і можуть розповісти про свої почуття та потреби. Вони в усьому намагаються копіювати дорослих, підслуховуючи або підглядаючи за їх розмовами. Діти вже мають здібності у керуванні своїми емоціями, розуміють, що між хлопчиками і дівчатками є певна різниця, і можуть висловити своє ставлення до навколишнього світу.

криза 5 років у дитини

Під час цього періоду  для дитини надзвичайно важливим є процес  спілкування як з однолітками, так і з дорослими. На жаль, не завжди, і не у всіх виходить уникнути самотності, і через це у них може виникнути криза. Також найбільш яскраво починає проявляти себе набір індивідуальних рис характеру. Малюк стає вередливим і майже некерованим, і завдання рідних на даному етапі – створити для свого чада максимально комфортні умови. Це допоможе подолати кризу 5 років у дитини з мінімальними втратами для його психіки і загального розвитку.

Ознаки початку кризи

Як проявляється кризовий стан малюка? На що треба обов'язково звернути увагу дорослим? Насамперед потрібно сказати, що передбачити її наступ досить складно. Однак по-справжньому дбайливі і уважні батьки неодмінно побачать такі зміни в характері та поведінці дитини:

  • дитя не хоче розмовляти, стало замкнутим, не бажає обговорювати з вами або розділяти радість з приводу якоїсь події, хоча раніше такого не спостерігалося;
  • дитина втратила впевненість у собі, чогось боїться, не хоче сприймати все нове і незнайоме для себе;
  • діти втрачають інтерес до ігор, деякі навіть можуть спеціально ламати улюблені іграшки;
  • малюк бурхливо реагує на ваші промахи, грубіянить у розмові, і може розсердитися через будь-яку дрібницю – наприклад, якщо товариш по пісочниці на дав йому погратися своєю лопаткою;
    криза 5 років у дитини
  • він придумує різні історії і фантазує на ходу, видаючи бажане за дійсне;
  • дитя здійснює вчинки назло батькам - навіть у тому випадку, якщо сам розуміє, що це принесе шкоду йому самому;
  • у поведінці з'явилися істерики, дитина може дуже довго плакати, або роздратовано кричати;
  • весь час проявляє невдоволення з будь-якого приводу;
  • малюк довго і часто копіює різні дії дорослих – наприклад, у дівчаток це проявляється у вигляді фіґлярства і блазнювання з приводу прибирання мами в будинку;
    криза 5 років у дитини
  • малюк хоче здаватися диктатором, вказуючи членам сім'ї, що їм робити, адже власне так, за його думкою, і поводять себе оточуючі його дорослі;
  • дитина стала вимагати багато свободи і самостійності – наприклад, у хлопчика це може проявитися у вигляді вимог відпустити його гуляти у двір одного.

В цей час відбувається інтенсивний розвиток головного мозку, у зв'язку з чим яскраво проявляються емоції. Кажучи інакше, діти 5 – 6 років вже відчувають себе дорослими, і хочуть такими бути насправді. «Я сам або сама» – саме такі слова найчастіше чують батьки в цей час. А оскільки бажане майже завжди не збігається з дійсністю, то і реакція на заборони може бути бурхливою.

Саме цей період можна назвати періодом швидкого розвитку малюка. У нього з'являється багато нових захоплень, хобі, обов'язків. І найчастіше це призводить до того, що дитина просто не може впоратися із навантаженням.

Скільки може тривати криза?

Криза віку 5 років – індивідуальне поняття, і тому вона проявляється у всіх по-різному і в різний час. Якщо казати про граничні терміни, то тривати вона може протягом від декількох тижнів і місяців і навіть до року. У деяких дітей вона проходить дуже легко, і дорослі можуть навіть не помітити проблем. Але є й такі батьки, які просто хапаються за голову, не знаючи, що робити, і які дії чинити. Найголовніша  порада в такій ситуації – не панікувати, і у всьому слухатися психологів.

криза 6 років у дітей

Тим не менш, буває так, що п'ятирічний період у малюка проходить досить легко, а проблеми при цьому настають трохи пізніше. Так звана криза 6 років у дітей вирізняється наступними ознаками:

  • повна відмова від іграшок;
  • порушення сформованих форм відносин;
  • стрибкоподібна зміна психіки.

При всьому цьому потрібно відзначити і певні позитивні нюанси даного періоду. В такі моменти  у малюків особливо яскраво виявляються їхні основні таланти. Завдяки цьому батьки мають можливість правильно підібрати для них клуби та гуртки за інтересами – записати малюка в художню, танцювальну або спортивну школу. Своє покликання вони можуть знайти саме зараз, адже кажуть, що не буває бездарних дітей, а бувають обдаровані, яким не допомогли розкритися дорослі.

Чому змінюється поведінка дитини

Всі перераховані вище ознаки свідчать про те, що нашим дітям дійсно потрібна допомога. Криза – це явище, що не залежить від генів і виховання, і розвивається вона не на порожньому місці. Цьому сприяють, в першу чергу, фізіологічні особливості підростаючого організму, а також розвиток нервової системи та психічний стан. Про несумісність бажаного і дійсного вже було згадано вище. Але окрім цього, на внутрішній психологічний конфлікт накладаються й інші фактори:

  • інтенсивний розвиток кори головного мозку, а точніше – тієї його частини, яка відповідає за процеси мислення і зв'язок із зовнішнім світом;
  • виникнення бажання до спілкування з однолітками, але не завжди такі контакти відбуваються добре для малюка – часто вони не виправдовують себе і розчаровують малого;
  • дитина ще не володіє достатнім лексичним багажем, не може точно й правильно сформулювати свою думку, і це сприяє його замкнутості і відчуженню.

криза 6 років у дітей

Ще одним важливим аспектом даного періоду є певна втрата батьківського авторитету. Дітки підростають, хочуть бути більш самостійними, і тепер уже майже всі  поради дорослих сприймаються ними як непотрібні і невдалі.

Що робити батькам?

Як правильно вести себе дорослим у ситуації, коли дитина повністю некерована? Для початку потрібно з'ясувати, чому вона так поводиться – можливо, їй банально не вистачає вашої уваги. Головне при цьому - створення комфортної і сприятливої для спілкування обстановки. Потрібно не просто демонструвати своє розуміння стану малюка, але і намагатися направити його імпульсивність в потрібне русло. Для цього варто прислухатися до таких порад:

  • частіше грайтеся з дитиною в рухливі ігри, бажано на свіжому повітрі;
  • сходіть з нею, і з іншими членами родини в ліс, парк, відвідуйте з дитиною театри, виставки, музеї;
  • за високої фізичної активності запишіть дитину до спортивної секції – це дозволить їй отримати нові враження, знайти нових друзів і знайомих.
  • доручіть дитині нескладну роботу по дому – поливання кімнатних рослин, допомога мамі у походах до магазину;
    криза віку 5 років
  • пояснюйте в спокійній обстановці його негідну поведінку, акцентуючи увагу на хороших вчинках;
  • просіть у малюка допомоги, питайте порад – навіть в дріб'язкових справах – це допоможе йому підняти собі самооцінку;
  • починайте потихеньку навчати малюка логічно мислити, висловлювати свої бажання і міркування без криків і плачу, коректно висловлювати мотиви і аргументи.

Чого робити не можна

Дуже часто батьки просто впадають в паніку, особливо при надзвичайно яскравих моментах «неслухняності». Тим не менш, піддаватися панічним настроям не потрібно, а слід діяти наполегливо, але притому і м'яко. Найпоширеніша помилка в таких ситуаціях – підвищення голосу і фізичні покарання. Це абсолютно неправильний вихід з ситуації, що тільки посилить проблему. Виходячи з усього вищесказаного, категорично не можна допускати наступних моментів:

  • ні в якому разі не проявляйте зовні свою лють;
  • не варто примушувати дитину робити що-небудь всупереч його бажанням, наприклад, при відмові його спати в денний час, наполягайте на своєму, найдоцільніше буде м'яко розповісти йому, яка користь з цього вийде;
  • не сваріть і не карайте малюка, навіть якщо він не має рації – просто дайте йому час заспокоїтися, і поговоріть з ним «по душам»;
  • якщо дитя щось хоче зробити самостійно, не потрібно відмовляти йому в цьому «задоволенні» - в даній ситуації він буде вчитися на своїх помилках, і врешті-решт зрозуміє, що сам не впорається;
  • не приділяйте пильної уваги блазнюванню і мавпуванні - незабаром ці манери підуть самі по собі.

криза віку 5 років

Найголовніше при цьому – не показувати дитині, що вас «чіпляє» його погана поведінка, інакше в подальшому вона буде діяти по-своєму назло вам. Все поступово зміниться і нормалізується, якщо ви не будете акцентувати увагу на поганій поведінці. Створіть правильний настрій, будьте терплячими, забезпечте співчуття і сприяння дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любите її і хочете допомогти. Не треба дуже часто критикувати малюка, особливо при сторонніх, адже він завжди чекає від вас тільки добра і розуміння. І лише ваша позитивна оцінка може творити чудеса.

Не менш важливо спілкуватися з малюком на рівних. Саме це є демонстрацією того, що ви бачите в ньому не тільки сина або дочку, а справжнього друга і товариша.  При цьому потрібно пам'ятати, що криза дитини в 5 років - це найчастіше випробування нервів батьків на міцність.  Силою і натиском спокій в будинку ви не відновите однозначно, а ось спокій і доброзичливість за будь-яких обставин будуть вашими надійними помічниками.